|
 |
Поняття прямої й непрямої номінації |
|
|
|
У розвиток ідей С.И.Карцевского (про те, що всяка полісемія є в той же час синонімія) і Е.Куриловича (про розрізнення первинної й вторинної функції в мовного елемента), за аналогією з тим, як прийняте розрізняти пряме (основне) значення й непрямі (переносні, побічні, непрямі) значення деякої формальної одиниці, В.Г.Гак запропонував розрізняти пряме (основне) засіб вираження деякого значення - такназываемую "пряму номінацію" і непрямі (другорядні, побічні, непрямі) засобу вираження цього значення - так звані "непрямі номінації".
Істотним доказом того, що ми маємо справу з непрямим засобом В2 вираження значення З1, є (а) те, що для вираження даного змісту З1 звичайно використовується інший засіб В1 (пряма номінація); (б) те, що даний засіб В2 ужите у своїй вторинній функції (у переносному значенні), що відрізняється від його первинної функції.
Напр., слово клишавий є для змісту "ведмідь" непрямої (а не прямій) номінацією; істотним доказом цього є (а) те, що звичайно для позначення "ведмедя" використовується слово ведмідь, і (б) те, що прямим значенням слова "клишавий" є "ступающий п'ятами нарізно, носками усередину".
Нетривіальність теорії прямих і непрямих номінацій стає очевидної при порівнянні її з механічним трактуванням членів синонімічного ряду як рівноправних і з механічним же трактуванням багатозначності як простої диз'юнкції рівноправних значень.
бюро переводов . . Любой ремонт без проблем: продажа и ремонт турбин. . детские стульчики для кормления . квартиры от застройщика . куплю недвижимость в турции . обои под покраску . Организатор ведущий на свадьбу цены Москва.
|
|
|
|
