|
 |
Нарешті-Те про постмодерне |
|
|
|
В одному з останніх номерів нині зниклих "Зошитів перекладача" ми знаходимо заголовок, що прямо напрошується в нашу статтю: "Пошук природної неприродності (Відтворення образа поеми Луїса де Гонгоры-Арготе "Сказання про Полифеме й Галатею" російською мовою)". Автор, Павло Грушко, пояснює: "Вибраний метод перекладу ми визначили б як формально (але аж ніяк не формалистически) "твердий" метод, що максимально використовує прийоми самого автора для перевираження форми, що є як би "ще одним змістом".
Іншими словами, послідовно запозичаючи в Гонгоры, як в "іноплемінника", трохи дивні для мови перекладу засобу [...], ми в такий спосіб спробували відтворити образ поеми". (Виділено тут і вище мною. - Э.М.)
На мій погляд, не постмодерністським тут виглядає слово "ми".
Отже, ланцюжок визначень: незвичний (Бубер), твердий (Грушко), перекірливий (Маркштайн), плюс "субверсивный", як називає такий переклад Дуглас Робинсон у своїй найцікавішій книзі "The Translator's Turn". У чому ж постмодерность всіх наведених мною висловлень, що йдуть до того ж за старих часів? А в тім, я думаю, що саме наші часи й стали постмодерными - швидкої й тверді, коли ілюзії й утопії зруйновані. І часи ці дуже сприяють деконструкции фікцій, оголенню прийомів, викриттю кліше й гладкописания, подоланню літературності, усього, повторюю, що почалося вже до нас.
"Відволікти горі від свого серця", "втрачати пам'ять і увагу", "її посмертна особа", "стало тихо через пізню ніч" - це не "поганий" перекладач склав, а письменник Андрій Платонов ("Третій син"), теж предтеча. Змінилися часи, змінився читач. На нього й надія.
Але спершу ще один приклад. У журналі "Золотий Ъкъ" (1995, № 7) з'явилися переклади Олексія Парщикова із циклу англійського поета Теда Хьюза "Ворон" (в оригіналі "Crow"). Як і твердий знак з ятем у назві журналу, мою увагу залучила типографська чудність. У тісному оточенні кирилиці стояло латинським шрифтом набране слово "Nevermore". Я пошукала в оригіналі, і тоді це стало виглядати так:
Спершу відзначимо, що росіянин перекладач, маючи, з одного боку, як і англійський автор, перевага можливого виділення іменників прописною буквою (чого ні, наприклад, у німецького), з іншого боку, натрапляє на орнітологічні труднощі: crow по-російському ворона. Легковага ворона повинна була бути перетворена в серйозного ворона. Користуючись калькою з німецького, скажу, що перекладач "з лиха зробив чесноту". Англомовному читачеві, навіть і не дуже утвореному, для того щоб викликати ланцюжок асоціацій між Тедом Хьюзом і Эдгаром Алланом По ("Raven"), досить чотириразового повтору одного тільки never наприкінці строфи.
Олексій Парщиков, заміняючи одним ніколи словом "Nevermore" (якого в оригіналі немає), "педалирует" генеалогічний зв'язок між двома поетичними птахами, і робити це він може тільки тому, що звертається до читача ("Золотого въка"), що, можливо, недостатньо знає англійський, щоб читати Теда Хьюза в оригіналі, але досить утворений, щоб зрозуміти сигнал.
ортопедические матрасы Киев . технический перевод с английского . . перевод устав . . Израиль - отзывы туристов - санатории израиля. Горящие туры от 1500 руб. . Продажа щенков и котят, питомцы - купить тур в италию. Италия. Отдых и экскурсии. . Хотите доход из Сети? Обучение: распродажа брендовой одежды. Женские пуховики. . фанки мама
|
|
|
|
