|
 |
Актуальні проблеми науково-технічного перекладу |
|
|
|
Сьогодні науково-технічний переклад у Росії переживає, м'яко говорячи, не найкращі часи. Хоча полки книгарень буквально ломляться від достатку безумно дорогою перекладної науково-технічної продукції (особливо, комп'ютерної), якість цього товару найчастіше виявляється настільки обескураживающим, що грамотному читачеві нерідко доводиться за допомогою власної інтуїції подумки відновлювати безнадійно зіпсований несумлінним перекладачем текст оригіналу.
Перекладна халтура в технічній сфері, на жаль, стає звичною нормою. Відбувається це, головним чином, тому, що замовник жадає роздобути потрібен йому переклад швидше й подешевше, а нізащо що не відповідає виконавець, що одержує за свою перекладацьку працю гроші, змушений "гнати вал", переводячи якість у кількість.
У таких умовах про ретельне пророблення нової технічної термінології й говорити не доводиться. Хіба найдеться у вічно поспішає " перекладача-валовика" час на власний лікнеп, копання в тлумачних словниках, географічних атласах, енциклопедіях і вуж тим більше - в Інтернеті в пошуках граматично й етимологічно коректних російськомовних еквівалентів? От і з'являються на світло неіснуючі міста, герцогства, штати; перебріхуються відомі прізвища й імена;
"зміна масштабу зображення" стає "зумингом", "пробуксовка" - "трэшингом", "чергування" - "интерливингом", "постачальник послуг" - "провайдером", "передача роботи зовнішньому виконавцеві" - "аутсорсингом", а там, дивишся, подарують "компыотинг", "рекордер", "плагин", "пиринг" та інші безглузді кальки.
Однак страшнее те, що, як справедливо пишуть у журналі "Мир перекладу" мої колеги з Казанського регіонального відділення Союзу перекладачів Росії И. Ліхтенштейн, С. Мурах і Р. Табеев, "замовник, навіть якщо заплатить не гроші, однаково одержить халтуру, оскільки вже не розуміє, чим відрізняється гарний переклад від поганого, а перекладач-валовик уже не здатний створити нічого серйозного".
Переклад науково-технічної літератури - це та сфера перекладацької діяльності, у якій професійне виконання роботи можливо тільки висококваліфікованими технічними фахівцями, що добре знають предметна область і її специфічна термінологія, у достатній мері владеющими іноземною мовою й (що найважливіше) умеющими грамотно викладати свої думки (не йдучи від суті й стилю оригіналу) мовою перекладу. І тут з'являється споконвічна перша проблема: пошук гарних перекладачів, тому що практика виконання великих перекладацьких проектів показує, що в найкращому разі серед сотні "технарей", переконаних у своєму вмінні переводити, вдається знайти в середньому лише двох фахівців, дійсно здатних робити це професійно.
Попит на гарних технічних перекладачів був завжди високим, хоча результати їхньої праці ніколи не оцінювалися по достоїнству. У СРСР видавництва перекладної технічної літератури платили за типовим договором від двох до трьох з половиною рублів за стандартну машинописну сторінкір (28 рядків через два інтервали по 60 ударів у рядку). У нинішній Росії переважна більшість перекладацьких організацій (нерідко - другий або третій поверх посередників) не хоче (а порию й не може через варварські податки) платити за ту ж стандартну сторінкір більше 160 рублів. Правда, тепер стандартна сторінки перетворилася де в 1800 байт, де в 250 слів, а десь і в усі 300.
Перестала бути законодавчо закріпленої така одиниця розрахунків за перекладацьку працю, як авторський аркуш, рівний 40000 знаків; немає більше й нормативу "10 днів на авторський аркуш", а сам перекладач якось "за замовчуванням" перестав уважатися численними перекладацькими бюро й агентствами автором літературного твору - з усіма наслідками, що випливають звідси.
Так що друга важлива проблема - це культура взаємин між безправним перекладачем і всесильним роботодавцем у світлі фінансових, моральних, етичних і юридичних аспектів.
Сьогодні технічному перекладачеві, що виконує письмовий переклад, доводиться робити своя справа у вкрай жорстких умовах: одержувати й здавати роботу в електронній формі, працювати у сверхбыстром темпі, гарантувати точність інтерпретації спеціальної термінології (яка часто виявляється новою), самостійно продиратися крізь джунглі бесконтекстных абревіатур, іноземних найменувань, незрозумілих одиниць виміру, а також вносити виправлення (як правило, смакову, а іноді й неписьменну) по зауваженнях замовника після перегляду їм отриманого перекладу.
Роботодавець звичайно встановлює строки з розрахунку 5-8 сторінкерів у день, але вимагає при цьому збереження високої якості, забезпечення термінологічної коректності й нерідко - збереження формату оригіналу. А це значить, що майже будь-який замовляти^ся перевод, що, перетворюється для виконавця в терміновий, однак платити за терміновість і за редагування "колективних" перекладів, як це було "у добрий старий час", замовники не хочуть, внаслідок чого
"сховані резерви" вишукуються за рахунок перекладачів, роботу яких в умовах відсутності яких-небудь стандартів якості досить легко оголосити не відповідним вимогам замовника. Тому визначення діючих і зрозумілих критеріїв якості технічного перекладу й процедур професійного відбору перекладачів - теж проблеми, що заслуговують пильної уваги.
Важлива особливість сучасного етапу науково-технічного прогресу полягає у взаємному проникненні спеціальної термінології з одних областей знань в інші; у результаті цього для перекладу технічної літератури й документації, наприклад, по системах зв'язку потрібно одночасно використовувати галузеві й тлумачні словники по телекомунікаціях, радіоелектроніці, мікроелектроніці, обчислювальній техніці, економіці й фінансам, рекламі й маркетингу й нерідко - по засобах масової інформації. Приблизно такий же набір словників необхідний сьогодні навіть при перекладі якого-небудь сучасного автомобільного журналу на зразок "Авторевю".
А як бути з новою термінологією в тих сферах, де наше відставання обчислюється не одним десятком років (наприклад, в області фізики відмов і організації технічного обслуговування складного виробничого встаткування)? У цій частині важливе завдання технічних фахівців-лексикографів, що працюють над створенням галузевих словників, полягає в тім, щоб пропонувати осмислені російськомовні аналоги (а не кальки) у повній відповідності з нормами мови першоджерела. Але як викликати інтерес у потенційних авторів нових словників до перетворення їх із заміток для себе в засіб, що допомагає всім? І як зробити це в умовах, коли "паперові" спеціальні словники не поспівають за технічним прогресом, а їхні електронні аналоги мають, як правило, закриту архітектуру й не супроводжуються фірмами-виробниками? Може бути, гарним стимулом послужила б незмінна поява за "доведеним до розуму" електронним словником його більше повного варіанта в авторитетному словниковому видавництві, потім випуск нової розширеної електронної версії й т.д.?
Авторитетним словниковим видавництвам уже давно знудило перевидавати свої застарілі дітища. Вони готові до співробітництва з новими авторами, але чи готові автори до досить твердих вимог таких видавництв? І чи знають вони що-небудь про ці вимоги або обиженно вважають, що "там усе давно схоплено"?
Як повернути науково-технічним словникам їхню нормативну роль, досить важливу в умовах майже повного припинення діяльності колишніх "термінологічних комісій", що мали бюджетне фінансування? Як протидіяти силами професіоналів тенденції "фенефикации" російськомовної технічної літератури? Як захистити перекладачів і авторів словників від піратського використання їхніх праць? Які можливі шляхи рішення порушених у статті проблем технічного перекладу? Чи потрібна професійна атестація технічних перекладачів? Технічний переклад - мистецтво або ремесло?.. От далеко не повний перелік тим, які для початку пропонуються до обговорення в рамках "Школи технічного перекладу".
Чи зможе створювана Асоціація лексикографів Lingvo якось впливати своєю діяльністю на підвищення престижу перекладацької праці в нинішнє "неясний час"? Здається, що не тільки зможе, але й повинна, - здійснюючи своєрідний обмін професійним досвідом через "Школу технічного перекладу", мистецтву якого не здатні поки навчити ні спецшколи, ні Вузы, ні курси, які обіцяють навчити вас будь-якій мові за один тиждень у сні й у навушниках за допомогою підручника під подушкою.
"Школа технічного перекладу" допоможе створити віртуальне перекладацьке середовище, у якій халтурники повинні відчути серйозного супротивника; вдумливі починаючі перекладачі зможуть задавати питання професіоналам з багаторічним практичним досвідом і одержувати консультативну допомогу із всіх питань, пов'язаним з перекладацькою діяльністю; професіонали одержать найсильніший зворотний зв'язок зі споживачами своєї продукції й стануть ширше відомі потенційним замовникам, а потенційні замовники перекладів, може бути, нарешті-те зрозуміють, що таке добре й що таке погано.
3d телевизоры . Изготовление свежих сайтов: создание интернет-магазинов. . лучшие игры онлайн . Свадебный фотограф: дворец бракосочетания 1. . Сканеры Fujitsu: fujitsu fi 6130. Сканер Fujitsu fi-6130. . Забронируй отель со скидкой: туры в египет.
|
|
|
|
